Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підгачувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підгачувати
Берлін: Українське слово, 1924

Підга́чувати, чую, єш, сов. в. підгати́ти, чу́, тиш, гл. Поправлять, поправить, починить запруду. Рівняли дороги, підгачували греблі. Стор. МПр. 72, 73.