Словарь української мови (1924)/підгейстер
| ◀ підгачувати | Словарь української мови П підгейстер |
підгейстра ▶ |
|
Підге́йстер, тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки. Чуб. VII. 402.