Словарь української мови (1924)/підголювати

by Борис Грінченко

◀ підголити

Словарь української мови Борис Грінченко П підголювати

підголюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підго́лювати, люю, єш, сов. в. підголи́ти, лю́, лиш, гл. Подбривать, подбрить. Підголювати чуб. Сим. 150.