Словарь української мови (1924)/підголюватися

by Борис Грінченко

◀ підголювати

Словарь української мови Борис Грінченко П підголюватися

підгонити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підго́люватися, лююся, єшся, сов. в. підголи́тися, лю́ся, лишся, гл. Подбриваться, подбриться. Грин. III. 499. Пішов підголився, сідла коня вороного та їде женитись. Чуб. V. 459.