Словарь української мови (1924)/піддурювати

by Борис Грінченко

◀ піддурювання

Словарь української мови Борис Грінченко П піддурювати

піддячий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підду́рювати, рюю, єш, сов. в. піддури́ти, рю́, риш, гл. Обманывать, обмануть, надувать, надуть. Дивиться — нема нічого: о, піддурили бісови сини. Рудч. Ск. I. 71. Як кликали нас вилець вити, то казали мед-вино пити…, а вони нас піддурили та водою напоїли. Мет. 133.