Словарь української мови (1924)/піддячий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піддячий
Берлін: Українське слово, 1924

Піддя́чий, чого, м. Помощникъ дьячка. Зараз по нашого о. Петра та по дяка й піддячого посилай. Г. Барв. 466. Наш піддячий любить борщ гарячий, а голодний їсть і холодний. Ном. № 12142.