Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підзивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підзивати
Берлін: Українське слово, 1924

Підзива́ти, ва́ю, єш, сов. в. підізва́ти, зву́, веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває. Макс.