Словарь української мови (1924)/підкрадати

by Борис Грінченко

◀ підкошувати

Словарь української мови Борис Грінченко П підкрадати

підкрадатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підкрада́ти, да́ю, єш, гл. Обкрадывать понемногу. О. 1861. IX. 76. Обідрана зовсім! то на ліки пішло, то брали добрі люде за якусь колись то позичку, а то й підкрадали. Кв.