Словарь української мови (1924)/підкошувати

by Борис Грінченко

◀ підкочуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П підкошувати

підкрадати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підко́шувати, шую, єш, сов. в. підкоси́ти, шу́, сиш, гл. Подкашивать, подкосить. Підкосило, як косою. Ном. № 1837. Треба когось попросити василечка підкосити. Грин. III. 231. Семен каже — підкосив деркача — зарѣзалъ косою при косьбѣ. Греб. 402.