Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підкочуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підкочуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Підко́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. підкоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із між горо́да та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.