Словарь української мови (1924)/підкріпити
| ◀ підкрівний | Словарь української мови П підкріпити |
підкріпляти ▶ |
|
Підкріпи́ти, ся. См. Підкріпляти, ся.
| ◀ підкрівний | Словарь української мови Борис Грінченко П підкріпити |
підкріпляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
підкріпити
Борис Грінченко
1924
Підкріпи́ти, ся. См. Підкріпляти, ся.