Словарь української мови (1924)/підкріпляти
| ◀ підкріпити | Словарь української мови П підкріпляти |
підкріплятися ▶ |
|
Підкріпля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підкріпи́ти, плю́, пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. Коли б тебе Господь підкрепив. Г. Барв. 280.
| ◀ підкріпити | Словарь української мови Борис Грінченко П підкріпляти |
підкріплятися ▶ |
|
Словарь української мови — П
підкріпляти
Борис Грінченко
1924
Підкріпля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підкріпи́ти, плю́, пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. Коли б тебе Господь підкрепив. Г. Барв. 280.