Словарь української мови (1924)/підкріплятися

by Борис Грінченко

◀ підкріпляти

Словарь української мови Борис Грінченко П підкріплятися

підкроїти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підкріпля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. підкріпи́тися, плю́ся, пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться, закусить. Сідай, діду, старче божий, підкрепись вареним. К. Досв. 37.