Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підкріплятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підкріплятися
Берлін: Українське слово, 1924

Підкріпля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. підкріпи́тися, плю́ся, пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться, закусить. Сідай, діду, старче божий, підкрепись вареним. К. Досв. 37.