Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підкупляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підкупляти
Берлін: Українське слово, 1924

Підкупля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підкупи́ти, плю́, пиш, гл. Подкупать, подкупить. Підкупляти та піддурювати… на виборах. К. Кр. 39.