Словарь української мови (1924)/підкурити
| ◀ підкупляти | Словарь української мови П підкурити |
підкурювати ▶ |
|
Підкури́ти, ся. См. Підкурювати, ся.
| ◀ підкупляти | Словарь української мови Борис Грінченко П підкурити |
підкурювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підкурити
Борис Грінченко
1924
Підкури́ти, ся. См. Підкурювати, ся.