Словарь української мови (1924)/підмивати

by Борис Грінченко

◀ підметець

Словарь української мови Борис Грінченко П підмивати

підмиватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підмива́ти, ва́ю, єш, сов. в. підми́ти, ми́ю, єш, гл. 1) Подмывать, подмыть. 2) О текущей водѣ: подмывать, подмыть. Підмила корінь бистра вода. Чуб. V. 587. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55.