Словарь української мови (1924)/підозренний
Зовнішній вигляд
◀ підобідання | Словарь української мови П підозренний |
підозрити ▶ |
|
Підозре́нний, а, е. Заподозрѣнный, подозрительный, вызывающій подозрѣніе. Лохв. у. Се вже я чув у самому городі Острозі від людей статечних, мовляв, віри годних і не підозренних. К. ЦН. 225.