Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підозрити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підозрити
Берлін: Українське слово, 1924

Підо́зрити, рю, риш, гл. Заподозрить; примѣтить. Підозрили вони, що він краде, та й стали доглядати. Константиногр. у.