Словарь української мови (1924)/підозрити
| ◀ підозренний | Словарь української мови П підозрити |
підойма ▶ |
|
Підо́зрити, рю, риш, гл. Заподозрить; примѣтить. Підозрили вони, що він краде, та й стали доглядати. Константиногр. у.
| ◀ підозренний | Словарь української мови Борис Грінченко П підозрити |
підойма ▶ |
|
Словарь української мови — П
підозрити
Борис Грінченко
1924
Підо́зрити, рю, риш, гл. Заподозрить; примѣтить. Підозрили вони, що він краде, та й стали доглядати. Константиногр. у.