Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підотавитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підотавитися
Берлін: Українське слово, 1924

Підота́витися, влюся, вишся, гл. О травѣ: отрасти, подняться послѣ косьбы. Трава підотавилася. Лубен. у.