Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підотаманчий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підотаманчий
Берлін: Українське слово, 1924

Підотама́нчий, чого, м. Помощникъ атамана, старшаго, напр. у досвітча́ного ота́мана. Васильк. у.