Словарь української мови (1924)/підпал
| ◀ підпадати | Словарь української мови П підпал |
підпалайка ▶ |
|
Підпа́л, лу, м. 1) Растопка; матеріалъ для растопки. Візьми сухого моху на підпал. Без підпалу і дрова не горять. Ном. № 3298. 2) Поджогъ.
| ◀ підпадати | Словарь української мови Борис Грінченко П підпал |
підпалайка ▶ |
|
Словарь української мови — П
підпал
Борис Грінченко
1924
Підпа́л, лу, м. 1) Растопка; матеріалъ для растопки. Візьми сухого моху на підпал. Без підпалу і дрова не горять. Ном. № 3298. 2) Поджогъ.