Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підпалий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підпалий
Берлін: Українське слово, 1924

Підпа́лий, а, е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі. Сим. 213.