Словарь української мови (1924)/підпалити
| ◀ підпалий | Словарь української мови П підпалити |
підпалкувати ▶ |
|
Підпали́ти, ся. См. Підпалювати, ся.
| ◀ підпалий | Словарь української мови Борис Грінченко П підпалити |
підпалкувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підпалити
Борис Грінченко
1924
Підпали́ти, ся. См. Підпалювати, ся.