Словарь української мови — Ппідпалок Борис Грінченко
1924
Підпа́лок, лка, м. 1) Родъ плоскаго хлѣба. О. 1861. XI. Св. 67. 2) = Підпал 1 ? Лоша вовчий підпалок. Ном. № 10237. 3) = Підпалак. Вх. Лем. 449.