Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підправляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підправляти
Берлін: Українське слово, 1924

Підправля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підпра́вити, влю, виш, гл. Подправлять, поправлять, поправить. Оці дощі хлібець підправлять. Харьк. г.