Словарь української мови (1924)/підпрядати

by Борис Грінченко

◀ підпрягати

Словарь української мови Борис Грінченко П підпрядати

підпряжка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підпряда́ти, да́ю, єш, сов. в. підпря́сти, пряду́, де́ш, гл. Прясть, припрясть. Кажуть мені кужіль прасти, кажуть підпрада́ти. Грин. III. 416.