Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підпрядати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підпрядати
Берлін: Українське слово, 1924

Підпряда́ти, да́ю, єш, сов. в. підпря́сти, пряду́, де́ш, гл. Прясть, припрясть. Кажуть мені кужіль прасти, кажуть підпрада́ти. Грин. III. 416.