Словарь української мови (1924)/підра

by Борис Грінченко

◀ підп'яний

Словарь української мови Борис Грінченко П підра

підрадити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пі́дра, ри, пі́дря, рі, ж. 1) (Підра). Чердакъ для храненія сѣна, сѣновалъ. Вх. Зн. 51. 2) мн. Закоулки, сокровенныя мѣста. О, уже, пішла скрізь по підрах! Усе вилазила. А шо найшла? Херс. у. Слов. Д. Эварн. Нишпорив по підрях. См. Подря.