Словарь української мови (1924)/підручний

by Борис Грінченко

◀ підрунюватися

Словарь української мови Борис Грінченко П підручний

підручник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підру́чний, а, е. 1) Подвластный, подчиненный. 2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Kolb. I. 65. КС. 1898. VII. 44. Борозного бий, а підручний і так почує. Фр. Пр. 109. 3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль. КС. 1887. VI. 468.