Словарь української мови (1924)/підручник
Зовнішній вигляд
◀ підручний | Словарь української мови П підручник |
підря ▶ |
|
Підру́чник, ка, м. 1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи. К. ЧР. 314. 2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти. Черк. у.