Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підручник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підручник
Берлін: Українське слово, 1924

Підру́чник, ка, м. 1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи. К. ЧР. 314. 2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти. Черк. у.