Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підсипати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підсипати
Берлін: Українське слово, 1924

Підсипа́ти, па́ю, єш, сов. в. підси́пати, плю, плеш, гл. 1) Подсыпать, подсыпать. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати. Чуб. V. 942. 2) Подливать, подлить. Підсипала борщу. 3) Класть, подложить яйца подъ насѣдку. Чуб. I. 62. Квочку підсипати годиться увечері. Грин. I. 16. Захотілось бабусенці та розбагатіти, підсипала куріпоньку, щоб вивела діти. Нп.