Словарь української мови (1924)/підсипатися

by Борис Грінченко

◀ підсипати

Словарь української мови Борис Грінченко П підсипатися

підсипка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підсипа́тися, па́юся, єшся, сов. в. підси́патися, плюся, лешся, гл. Подольщаться, подольститься, заискивать, разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Уже мене давно не любиш, а тілько п'яний і голубиш, одсунься геть, не підсипайсь! Котл. Ен. VI. 36. Ой до мене губерець підсипавсь і любови добивавсь, добивавсь. Котл. Мч. 475.