Словарь української мови (1924)/підсліпий
| ◀ підсліпа | Словарь української мови П підсліпий |
підсліпо ▶ |
|
Підслі́пий, а, е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. I. 126.
| ◀ підсліпа | Словарь української мови Борис Грінченко П підсліпий |
підсліпо ▶ |
|
Словарь української мови — П
підсліпий
Борис Грінченко
1924
Підслі́пий, а, е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. I. 126.