Словарь української мови (1924)/підсліпо
| ◀ підсліпий | Словарь української мови П підсліпо |
підслухати ▶ |
|
Підслі́по, нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його ґніт. Мир. Пов. I. 114.
| ◀ підсліпий | Словарь української мови Борис Грінченко П підсліпо |
підслухати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підсліпо
Борис Грінченко
1924
Підслі́по, нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його ґніт. Мир. Пов. I. 114.