Словарь української мови (1924)/підстарий

by Борис Грінченко

◀ підставляти

Словарь української мови Борис Грінченко П підстарий

підстаркуватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пі́дстарий, а, е. Не молодыхъ лѣтъ. Г. Барв. 86. Воли у мене підстарі були — літ з десять було їм, — так я й продав, продав, а собі купив молодчі. Волч. у.