Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підстаростич

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підстаростич
Берлін: Українське слово, 1924

Підста́ростич, ча, м. Сынъ підстарости 1. К. ЦН. 189.