Словарь української мови (1924)/підстароста

by Борис Грінченко

◀ підстаркуватий

Словарь української мови Борис Грінченко П підстароста

підстаростич ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підста́ро́ста, ти, м. 1) Помощникъ старости 1. 2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Маркев. 130. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв.