Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підсусідок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підсусідок
Берлін: Українське слово, 1924

Підсусі́док, дка, м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. Сим. 195 ( = Хата 175). См. Сусіда 2.