Словарь української мови (1924)/підсусідок
Зовнішній вигляд
◀ підсусіджуватися | Словарь української мови П підсусідок |
підсутужне ▶ |
|
Підсусі́док, дка, м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. Сим. 195 ( = Хата 175). См. Сусіда 2.