Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підтич

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підтич
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́дтич, чі, ж. Палка для развѣшиванія сѣти. Хазяїн позабивав рядами підтичі для мереж та неводів. Левиц.