Словарь української мови (1924)/підтичка

by Борис Грінченко

◀ підтич

Словарь української мови Борис Грінченко П підтичка

підтікати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пі́дтичка, ки, ж. 1) = Підтічка. Kolb. I. 37. 2) Шерстяной кушакъ краснаго цвѣта съ кистями на концахъ, нашивается на запа́ску сверхъ сборокъ послѣдней и обвязывается вокругъ таліи. Вас. 170.