Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підтікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підтікати
Берлін: Українське слово, 1924

Підтіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. підтекти́, течу́, че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.