Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підтіпанка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підтіпанка
Берлін: Українське слово, 1924

Підті́панка, ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.