Словарь української мови (1924)/підтіпанка
Зовнішній вигляд
◀ підтікати | Словарь української мови П підтіпанка |
підтічка ▶ |
|
Підті́панка, ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.