Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підточини

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підточини
Берлін: Українське слово, 1924

Підто́чини, чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.