Словарь української мови (1924)/підучити
| ◀ підустов | Словарь української мови П підучити |
підучувати ▶ |
|
Підучи́ти, ся. См. Підучувати, ся.
| ◀ підустов | Словарь української мови Борис Грінченко П підучити |
підучувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підучити
Борис Грінченко
1924
Підучи́ти, ся. См. Підучувати, ся.