Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підучувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підучувати
Берлін: Українське слово, 1924

Піду́чувати, чую, єш, сов. в. підучи́ти, чу́, чиш, гл. 1) Выучивать, выучить тверже. 2) Учить, научить; подготовить, помочь въ ученіи.