Словарь української мови (1924)/підхвебель
Зовнішній вигляд
◀ підхвачувати | Словарь української мови П підхвебель |
підхвістя ▶ |
|
Підхве́бель, ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від… підхвебеля за те, що опізнився. Грин. II. 295.