Словарь української мови (1924)/підхвачувати
| ◀ підхватити | Словарь української мови П підхвачувати |
підхвебель ▶ |
|
Підхва́чувати, ся, чую, ся, єш, ся, сов. в. підхвати́ти, ся, чу́, ся, тиш, ся, гл. = Підхоплювати, ся, підхопити, ся.
| ◀ підхватити | Словарь української мови Борис Грінченко П підхвачувати |
підхвебель ▶ |
|
Словарь української мови — П
підхвачувати
Борис Грінченко
1924
Підхва́чувати, ся, чую, ся, єш, ся, сов. в. підхвати́ти, ся, чу́, ся, тиш, ся, гл. = Підхоплювати, ся, підхопити, ся.