Словарь української мови (1924)/підхопити
| ◀ підхожий | Словарь української мови П підхопити |
підхоплювати ▶ |
|
Підхопи́ти, ся. См. Підхоплювати, ся.
| ◀ підхожий | Словарь української мови Борис Грінченко П підхопити |
підхоплювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підхопити
Борис Грінченко
1924
Підхопи́ти, ся. См. Підхоплювати, ся.