Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підхоплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підхоплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Підхо́плювати, люю, єш, сов. в. підхопи́ти, плю́, пиш, гл. Подхватывать, подхватить. І вихор їх серед ночі підхопить. К. Іов. 58.