Словарь української мови (1924)/підхоплювати
| ◀ підхопити | Словарь української мови П підхоплювати |
підхоплюватися ▶ |
|
Підхо́плювати, люю, єш, сов. в. підхопи́ти, плю́, пиш, гл. Подхватывать, подхватить. І вихор їх серед ночі підхопить. К. Іов. 58.
| ◀ підхопити | Словарь української мови Борис Грінченко П підхоплювати |
підхоплюватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
підхоплювати
Борис Грінченко
1924
Підхо́плювати, люю, єш, сов. в. підхопи́ти, плю́, пиш, гл. Подхватывать, подхватить. І вихор їх серед ночі підхопить. К. Іов. 58.