Словарь української мови (1924)/піклуватися
| ◀ піклування | Словарь української мови П піклуватися |
пікний ▶ |
|
Піклува́тися, лу́юся, єшся, гл. 1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись. Шевч. 2) Безпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась. Черк. у.