Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пікний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пікний
Берлін: Українське слово, 1924

Пікни́й, а́, е́. Употребляющійся при печеніи хлѣбовъ. Пікна діжка, лопата. Борз. у. Віко од пікної діжі. МУЕ. III. 144.